РИНОК ЦИФРОВИХ ПОСЛУГ В ЦЕНТРІ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС
DOI:
https://doi.org/10.30838/EP.193.138-143Ключові слова:
цифрова трансформація, ринок цифрових послуг, інформаційні послуги, штучний інтелект, цифрова економіка, конкурентоспроможність, конкурентна політика, стійкість, регулювання, ІТ, ЄС, США, СОТАнотація
Мета дослідження полягає в аналізі змін у регуляторній політиці ЄС із акцентом на регулюванні цифрових ринків, зокрема ринків цифрових послуг, які сприяють забезпеченню стратегічної автономії інтеграційного об’єднання без втрат для конкурентоспроможності європейських виробників. Визначається актуальність регулювання цифрової торгівлі такими законодавчими актами, як Закон «Про цифрові послуги», Закон «Про цифрові ринки» ЄС, Регламент ЄС про штучний інтелект, Загальний регламент ЄС про захист персональних даних. Торговельні обмеження, шо регламентуються вище зазначеними інституційними актами, мають на меті сприяння розвитку європейських компаній у сфері ІТ, але є ризик того, що від таких протекціоністських інструментів внаслідок здорожчання надаваних дата- і цифрових послуг можуть постраждати суміжні сектори, які зазнають цифрової трансформації. Використання політики регуляторної конкуренції загрожує стійкості комерційних зв’язків між США та ЄС, водночас інституційне регулювання відкриває нові можливості для реалізації європейських проривних проєктів і бізнес-ініціатив. Проаналізовані нормативні акти, згідно очікувань їхніх розробників, можуть сприяти: зростанню економічної активності малих і середніх підприємств, формуючи середовище для використання ними потенціалу електронної торгівлі та комерції; формуванню ланцюгів постачання та створення вартості на цифрових ринках; розвитку ефектів фрагментації цифрових ринків; ускладнювати доступ європейських компаній до новітніх цифрових технологій і перешкоджати співпраці з компаніями поза ЄС. Враховуючи ступінь коопераційних зав’язків ЄС і США та їхню провідну роль у розробці цифрових технологій та наданні цифрових послуг, нове регулювання ринку цифрових послуг не лише вплине на цифрову торгівлю між двома найбільшими відкритими економіками, але й модифікує глобальні ланцюги поставок цифрових товарів і послуг, призводячи до формування нових форм прояву економічної інтеграції.
Посилання
Bergmann, J., Delputte, S., Keijzer, N., & Verschaeve, J. (2019). The evolution of the EU’s development poli-cy: Turning full circle. European Foreign Affairs Review. 24(4), 533–554. doi: 10.54648/eerr2019041
Burni, A., Erforth, B., Friesen, I., Hackenesch, C., Högl, M., & Keijzer, N. (2022). Who called Team Europe? The European Union’s development policy response during the first wave of COVID19. European Journal of Devel-opment Research. 34(1), 524-539. doi: 10.1057/s41287-021-00428-7
Lundsgaarde, E., & Keijzer, N. (2019). Development cooperation in a multilevel and multistakeholder set-ting: From planning towards enabling coordinated action? European Journal of Development Research. 31, 215-234. doi:10.1057/s41287-018- 0143-6
Celeste, E., & de Gregorio, G. (2022). Digital humanism: The constitutional message of the GDPR. Global Privacy Law Review. 3 (1), 4–18. doi:10.54648/gplr2022002
De Gregorio, G., & Dunn, P. (2022). The European risk-based approaches: Connecting constitutional dots in the digital age. Common Market Law Review. 59 (2), 473–500. doi: 10.54648/cola2022032
Genç-Gelgeç, B. (2022). Regulating digital platforms: Will the DSA correct its predecessor’s deficien-cies? Croatian Yearbook of European Law and Policy. 18(1), 25–60. doi:10.3935/cyelp.18.2022.485
Hoofnagle, C., van der Sloot, B., & Zuiderveen Borgesius, F. (2019). The European Union general data pro-tection regulation: What it is and what it means. Information and Communications Technology Law. 28, 65–78. doi:10.1080/13600834.2019.1573501
Funta, R. (2019). Economic and legal features of digital markets. DANUBE: Law, Economics and Social Is-sues Review. 10 (2), 173-183. doi:10.2478/danb-2019-0009
Milgrom, P. (2011), Critical issues in the practice of market design. Economic Inquiry. 49(2), 311-320. doi:10.1111/j.1465-7295.2010.00357.x.
Краус, К. М., Краус, Н. М., & Штепа, О. В. (2021). Індустрія Х.0 і Індустрія 4.0 в умовах цифрової трансформації та інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Ефективна економіка. 5. doi:10.32702/2307-2105-2021.5.91
Шлапак, А.В. (2022). Fintech і Big Techs як драйвери цифровізації світових ринків фінансових послуг і міжнародного ринку капіталу. Modeling the Development of the Economic Systems. 3, 210-216. doi:10.31891/mdes/2022-5-30
Шлапак, А.В. (2022). Наглядовий потенціал фінансових установ у протидії кіберзлочинам та інформаційним атакам в умовах зростання ролі FINTECH і BIG TECHS на цифровізованих ринках капіталу. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки. 2. (Т. 2), 273-280. doi: 10.31891/2307-5740-2022-304-2(2)-43
Резнікова, Н.В., Шлапак, А.В, & Іващенко, О.А. (2023). Від промислових екосистем до екосистем циф-рової економіки: нові бізнес-моделі і моделі конкуренції в умовах діджиталізації міжнародної торгівлі товарами і послугами. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: економічні науки. 2 (316), 332-340. doi:10.31891/2307-5740-2023-316-2-52
Панченко, В. Г., Резнікова, Н. В., & Іващенко, О.А. (2021). Розвиток industry 4.0 й цифрової економіки у фокусі глобального технологічного та інноваційного суперництва КНР і США. Економіка та держава. 2, 4–10. doi: 10.32702/2306-6806.2021.2.4
Резнікова, Н. В., Панченко, В. Г., & Іващенко, О. А. (2021). Вплив кон’юнктури ринку рідкоземельних елементів на економічну та енергетичну безпеку держав: перспективи інституційного регулювання ресурсного протистояння й інноваційно-технологічного потенціалу конкурентоспроможної зеленої економіки. Ефективна економіка. 7. doi: 10.32702/2307-2105-2021.7.8
